30.05.2009  Глеб: Это мои первые соревнования по велоориентированию,  поэтому, думаю,  тем, кто планирует принимать участия в подобных мероприятиях, полезно будет это прочесть, так как все же лучше учиться на чужих ошибках.

И вот старт. Карту прикрепил, в педали вщёлкнулся, и поехал. А так как в карту еще нужно и смотреть, то на первом же повороте я превращаюсь в беспомощного велосипедиста, но тут вижу резво едущего участника, и следую за ним. Первый пункт пропикал, до второго добрался тем же образом, и вот тут всё началось сначала – теряю поводиря и с умным видом втыкаюсь в карту.

За матеріалами Bikeři jezdí na nejprogresivnějších orientačních mapách

У 90-х роках розпочався розвиток нової дисципліни – вело- або MTB-Oрієнтування. Звісно, що це викликало нові вимоги до спорткарт, адже, як і в лижному орієнтуванні, найважливішою інформацією для спортсмена тут є швидкісні характеристики доріг. Та на відміну від лиж і тим більше від бігового орієнтування, байкер долає дистанцію на значно вищих  швидкостях і часто по ґрунтовим дорогам та стежкам з дуже складною поверхнею, то ж за картою слідкувати може лиш «краєм ока».